Font Size

Profile

Layout

Direction

Menu Style

Cpanel

Микола Кулеба: «Віруючі люди мають стати в основі втілення християнських цінностей у державній політиці щодо прав дитини і сім’ї»

24
Jul 2015
  • PDF
24 Jul 2015

     Уповноважений Президента з прав дитини Микола Кулеба відвідав XVIII Всеукраїнський з’їзд молоді ЦХВЄУ, де звернувся до молодих християн зі словом підбадьорення та люб’язно погодився поспілкуватись із нашими журналістами. Розмова торкнулася змін до Конституції, державної політики у сфері дитинства і сім’ї та виняткової ролі християн на сучасному етапі розвитку країни.

    - Миколо Миколайовичу, як ви оцінюєте те, що спроба внести зміни до статті 51 Конституції (про визначення шлюбу, як союзу чоловіка та жінки та введення в Конституцію нового терміну «сексуальна орієнтація» - Ред.) зірвалася? У цьому, віриться, є і доля молитов нашої молоді. Адже учасники молодіжного з’їзду ЦХВЄУ направили звернення до Президента про захист сімейних цінностей. Чи можна назвати це маленькою перемогою?

     - Я не вважаю це перемогою. Утім, якби згадані зміни були внесені, то ми взагалі не мали б підстав називати себе християнською державою. Адже сім’я, у класичному розумінні, є християнською чеснотою. Це – крок на захист християнських чеснот.

     Якщо вже говорити про зміни до Конституції, то в мене є пропозиція щодо іншої частини цієї 51-ї статті. Там є цікавий другий розділ, де сказано, що «обов’язок батьків утримувати своїх дітей до повноліття». Так от, я пропоную щоб це формулювання будо змінено на: «батьки мають утримувати і виховувати своїх дітей до повноліття», і далі - «діти мають шанувати своїх батьків». От якби такі зміни було закріплено в новій редакції Конституції, то я назвав би це перемогою.

     - Тобто, ви пропонуєте закріпити у Конституції окремі Божі заповіді?

     - Саме так. Я пропоную зміну, яку вже було обговорено з представниками різних конфесій. Ми маємо переносити Біблію в наші закони. Це не було зроблено раніше, тому сьогодні ми багато втрачаємо.

     - В інтерв’ю ЗМІ ви говорили, про те, що в Україні треба змінити стратегію захисту прав дітей.

     - Насправді її треба ще створити. Сьогодні в Україні просто немає ідеологічного документу у цій сфері. Є Конвенція ООН, яка говорить загалом про права дитини. Але, як на мене, треба прийняти ще й ідеологічний документ, в якому будуть прописані шляхи і механізми реалізації стратегії захисту прав дитини. У ній ми маємо відповісти на запитання: якою хочемо бачити Україну через 10 років, як держава буде забезпечувати рівень життя дітей, як захищатиме їхні права. Вважаю, що без цього взагалі буде важко нам рухатися далі. Адже, за відсутності такої стратегії, ті плани, які ми мали раніше - Національний план дій щодо виконання Конвенції ООН - не були ефективно виконані.

- А тепер запитання, яке звучало під час панельної дискусії «Наші відповіді на запитання завтрашнього дня»: Якими ви бачите зміни в Україні через 5 років?

- Перш за все, я сподіваюся, що дитина і сім’я стане цінністю у державі. Ви запитаєте, чому сьогодні держава не захищає дітей так, як потрібно? А тому, що саме поняття сімейних цінностей нівельоване! Коли така кількість абортів, така кількість розлучень, така кількість дітей-сиріт (в Україні кожна 70-та дитина безбатченко), коли така кількість неблагополучних сімей та сімей за межею бідності... На жаль у нас значною мірою втрачено розуміння, що таке сімейні цінності і що таке дитина як цінність. Моя мрія - щоб Україна якомога скоріше повернулася до цих християнських засад.

     Друге завдання – про це я вже трохи сказав, - випрацювати стратегію дій на наступні 5-10 років, а згідно з нею вже працювати над законодавством України та втіленням його у життя. І рушійною силою цих перетворень, на мою думку, має стати християнська громада – свідомі і компетентні люди.

- Ви вважаєте, що церкві як інституції, це під силу?

     - Якщо християни не стануть в основі втілення християнських цінностей, то хто тоді зможе це зробити? На жаль, віруючі люди часто сподіваються, що хтось усе зробить для них: «Господи, зміни щось, бо ми хочемо бачити іншу країну!» Знаєте, я не вірю, що прийде ангел з неба і почне робити реформи в Україні, без потужного християнського руху це не відбудеться. І я вірю, що постануть свідомі християни, які піднімуть такий рух, запаляться метою і зроблять це. Бо якщо ми не говоримо про християнські цінності, то про які цінності тоді ми взагалі говоримо?

- Можливо, демократичні ідеї?..

- Насправді, мало хто сьогодні знає і говорить про те, що в демократичних цінностях немає духовності і моралі. Це не популярна тема. Але так воно і є: демократичні засади не містять моралі і духовності! Натомість християнські цінності містять у собі демократичні норми. Щоб жити добре, ми маємо будувати демократію, але на основі християнських цінностей і моралі.

     - Минулого року в Україні з’явилася ще одна категорія дітей – яку можна назвати «діти Донбасу». Як сьогодні їх захищає держава?

- Внаслідок конфлікту на Сході постраждали не тільки діти Донбасу. Є ще ті, чиї батьки загинули під час АТО, чиї батьки поранені, або отримали психологічну травму під час служби. Я часто відвідую зону зіткнення і бачу події на власні очі. Тільки серед переселенців в Україні – майже 200 тисяч дітей. Скільки було переселено до Російської Федерації та інших країн нам невідомо. Загалом за даними ООН у світі 25 мільйонів переселених осіб, 1,5 млн. з яких – українці. Це досить велика цифра. Тобто ми сьогодні маємо говорити про сотні тисяч сімей з дітьми, які пройшли через випробування, втрати і потребують підтримки. Без зміни стратегії захисту прав дітей, знову-таки, надати реальну допомогу усім нереально.

Але я хочу сказати про інше: ми маємо зрозуміти чому Господь допустив такі події в Україні? Що Він хоче від нас у цій ситуації? Сьогодні є чудова можливість для християн проповідувати Євангеліє і достукатися до тих людей, які загубилися. По-суті це – шанс і ми повинні його використати, а не бідкатися зі світом: «Усе пропало!»

     - Але ж християни віри євангельської на Сході якраз і використовують цей шанс…

     - Нещодавно я спілкувався із представником ООНівської організації, яка сьогодні постачає продукти на Донбас, і я наголосив на тому, що більша частина допомоги постачається саме за рахунок євангельських церков. На окупованій території при євангельських церквах створено близько 60 їдалень, які безкоштовно годують людей, в тому числі і дітей.

     - А якщо говорити про певну психологічну допомогу?

     - Насправді, статистика воєнних конфліктів свідчить, що 90% дітей спокійно виходять зі стресового стану, як тільки переїжджають у спокійне середовище. Психологічна реабілітація в них зазвичай проходить успішніше, ніж у дорослих, але вона їм потрібна. Інша справа, що прикладна психологія - це тимчасова допомога. Людині потрібне спасіння – покаяння, переродження. Моя дружина за фахом психолог, і вона як ніхто інший про це знає. Тому сьогодні ми маємо говорити не стільки про психологічну допомогу, як про соціальну. Для цих людей важливо бачити простягнуту руку допомоги, бачити тих, хто їх зігріє і покаже любов - покаже Христа через служіння.    

     - Насамкінець ваші побажання молодим християнам.

     - Відкрити своє покликання і бути щасливим, виконуючи його. Свого часу я сам пройшов через це. 15 років тому я дуже просив у Господа, щоб він відкрив мені до чого покликав. Тоді я не міг уявити, що буду служити дітям. І Бог відкрив – тепер мені довірено посаду дитячого омбудсмена в Україні. Маючи дружину, чотирьох дітей, я просто щасливий... Нещодавно один з моїх друзів сказав: «Пам’ятаєш, як ми колись молилися і ти проголошував, що Господь нас поставить в країні керувати системою дитинства?» Я вже не пригадую цього, а він, бачте, запам’ятав…


Тому моє побажання молодим християнам: просіть Господньої волі на своє життя і по-справжньому прагніть змін у нашому суспільстві. Для Господа немає нічого дивного, якщо ми вірні Йому.

Останнє оновлення на П'ятниця, 24 липня 2015, 10:54

You are here Новини Новини фестивалю Микола Кулеба: «Віруючі люди мають стати в основі втілення християнських цінностей у державній політиці щодо прав дитини і сім’ї»